пункт 1. Загальні правила поділу майна подружжя
Право спільної сумісної власності є різновидом права спільної власності. Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тобто, можна назвати це презумпцією спільної сумісної власності подружжя.
пункт 2. поділ бізнес-активів при розлученні
Поширення правового режиму спільної сумісної власності на набуте майно, набуте у шлюбі існує доти, доки у суді не буде доведено інше кимось із подружжя.
Правова позиція Верховного Суду України у справі №6-1568цс16 стала переломним моментом для судової практики. Верховний Суд України наголосив на тому, що належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.
Статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при вирішенні питання про поділ майна у вигляді акцій, частки (паю, долі) у фондах корпоративних господарських організацій судам слід виходити з того, що питання їх поділу вирішується залежно від виду юридичної особи, організаційно-правової форми її діяльності, характеру правовідносин подружжя з цим суб'єктом
пункт 3. Поділ частки у статутному капіталі ТОВ
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 3 червня 2015 року № 6-38цс15 від 03.06.2015 року, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов’язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.
Таким чином, при поділі частки у статутному капіталі ТОВ правильно сформулювати позовні вимоги. Слід просити не розділити частку в рівних долях між подружжям, а компенсувати половину вартості внеску.
Суди виходять з того, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу, а тому, з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства, або ж передачі йому майна, вони є власністю самого товариства. При цьому, зазначені спільні кошти (майно) подружжя втрачають ознаки об’єкта права спільної сумісної власності подружжя, а у іншого з подружжя виникає право на компенсацію вартості лише щодо спільних коштів, а не щодо частки статутного капіталу. Подальше розпорядження учасником товариства його часткою в статутному капіталі є суб’єктивним корпоративним правом такого учасника.
пункт 4. Поділ акцій акціонерного товариства
Згідно зі ст. 6 Закону України від 23 лютого 2006 р. "Про цінні папери та фондовий ринок" акція є іменним цінним папером, який посвідчує майнові права його власника (акціонера) щодо акціонерного товариства, а також немайнові права, передбачені законодавчими актами, що регулюють питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акції можуть бути об'єктом права спільної сумісної власності і предметом поділу між подружжям, якщо вони були придбані за їх спільні кошти.
Тому, при поділі акцій при розлученні суди беруть до уваги час набуття акцій та джерело коштів, за які ці акції були придбані.
пункт 5. Поділ майна ФОП
Тут практика судів є досить неоднозначною. У постанові Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року йдеться про те, що майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності. Сам по собі факт придбання спірного майна приватним підприємцем для його використання у своїй підприємницькій діяльності не може бути підставою для визнання такого майна об’єктом права особистої приватної власності одного з подружжя.
Суттєві зміни відбулися після того як Конституційний суд своїм рішенням від 19.09.2012 року роз’яснив положення ст. 61 Сімейного кодексу України та вказав на те, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Хоча роз’яснення в першу чергу стосувалося приватного підприємства, на практиці майно ФОП також стало об’єктом права спільної сумісної власності. Проте, не все, а лише те майно, джерелом набуття якого були спільні кошти подружжя.
Наразі, найактуальніша і найсвіжіша практика Верховного суду підтверджує вказане. Так, в постанові Верховного суду від 25.04.2018 року винесеній у справі №344/1770/14-ц зазначається, що майно фізичної особи-підприємця (яке використовується для господарської діяльності фізичної особи-підприємцем) вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.
пункт 6. Судова практика
Справа №757/3309/13-ц
Позивачка звернулась до суду із вимогами до свого чоловіка розірвати шлюб між нею та відповідачем, поділити спільне майно подружжя , визнавши по 1/2 частині за кожним із подружжя на придбане у шлюбі майно, а саме частку в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА "КАДІЛЛАК, ШЕВРОЛС" , а також 1/2 частину акцій простих бездокументарних іменних (50%) в кількості 500 шт. в ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА "ВІПОС".
Щодо поділу акцій, то Печерський районний суд міста Києва вимоги позивача про поділ акцій задовольнив, оскільки вони є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та були придбані за спільні кошти подружжя. Щодо полілу частки ТОВ, суд зазначив, що право на компенсацію вартості частини коштів виникає в іншого подружжя лише щодо спільних коштів, а не статутного капіталу, при цьому лише в тому разі, коли спільні кошти всупереч ст. 65 CК України були використані одним із подружжя саме для внесення вкладу до статутного капіталу.
Подальше розпорядження учасником товариства його часткою в статутному капіталі є суб'єктивним корпоративним правом такого учасника й відчуження ним на власний розсуд частки в статутному фонді не може вважатися використанням спільного майна подружжя проти волі іншого подружжя та не в інтересах сім'ї.
Таким чином, у разі передання подружжям свого майна для здійснення підприємницької діяльності шляхом участі одного з них у заснуванні господарського товариства це майно належить зазначеному товариству на праві власності, подружжя набуває відповідне майнове право, яке реалізується одним із подружжя шляхом участі в управлінні товариством, а другий з подружжя набуває право вимоги виплати йому певних сум у разі поділу майна між подружжям.
Отже, учасник господарського товариства має право розпорядження належною йому часткою в статутному капіталі товариства без згоди другого подружжя.
Тому у даній ситуації позов задоволено частково. Суд визнав за позивачкою 1/2 частину акцій в акціонерному товаристві, проте відмовив у поділі частки статутного капіталу . Справа № 593/282/19
Позивачка звернулась до Бережанського районного суду Тернопільської області з позовом про поділ майна подружжя, а саме майна Фоп - магазину з офісом, площею 61,8 кв.м. Cуд при постановленні рішення врахував, що майно фізичної особи-підприємця може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним із подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя. Майно ФОП, яке використовується для її господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів. Бережанський районний суд Тернопільської області задовільнив рішення в частині поділу майна ФОП та визнав 1/2 частину майна ФОП за позивачкою.